На головну дисципліни
Стартова сторінка лабораторної роботи 6

Закінчення

Історія програмного забезпечення та ІКТ

зображення недоступне

Мета

Ввести в короткий історичний екскурс програмного забезпечення і інформаційно-комунікаційних технологій. Виділити основні тенденції розвитку ПЗ.

Вступ

Електронні обчислювальні машини є ефективним засобом для виконання будь-яких операцій з інформацією. Але для цього необхідно створити для комп’ютера інструкцію на зрозумілій йому мові — програму, яка пояснює, як саме треба обробити інформацію. Власне, сам комп’ютер абсолютно не володіє ніякими знаннями — вони усі знаходяться у виконуваних на ньому програмах.

Залежно від програми, можна перетворювати ПК на робоче місце письменника або вченого, дизайнера або відеорежисера, радіоведучого або архітектора.

З розширенням можливостей ПК користувачу потрібно усе більш різноманітне програмне забезпечення (ПЗ) для вирішення тих або інших завдань.

Перші пакети програмного забезпечення були простими тематичними підбірками додатків для вирішення певних завдань в тій або іншій сфері.

Сучасний програмний пакет є складною програмною системою, який включає спеціалізовані системні і мовні засоби.

зображення недоступне
Ілюстрація до історії програмного забезпечення з файлу 1.doc.

Розвиток прикладних програм

Наприклад, в історії розвитку обчислювальних прикладних програм можна виділити чотири покоління, кожне з яких характеризується певними особливостями, які входять до складу компонентів — вхідних мов, предметного, системного забезпечення.

Перше покоління

В якості вхідних мов прикладні програми першого покоління використовували універсальні мови програмування (Фортран або Алгол 60) або мови управління завданнями операційних систем. Складання завдань на таких мовах практично не відрізнялося від того, яке пише програма алгоритмічною мовою.

Друге покоління

У другому поколінні розробка прикладних програм відбувалася за участю системних програмістів. Це призвело до появи спеціалізованих вбудованих мов на базі універсальних мов програмування. Перекладач з такої мови був препроцесором до транслятора відповідної алгоритмічної мови.

Третій етап

Третій етап розвитку прикладних програм пов’язано з появою самостійних вхідних мов, орієнтованих на простих, буденних користувачів.

Особлива увага приділялася системним компонентам таким, що забезпечує простоту і зручність. Це досягається головним чином за рахунок такої спеціалізації вхідних мов і включення до складу пакету засобів автоматизованого планування обчислень.

Четвертий етап

Четвертий етап характеризується створенням прикладних програм, експлуатованих в діалоговому режимі роботи. Основною перевагою такої взаємодії є можливість зворотного зв’язку з користувачем в процесі побудови, рішення задачі і аналізу отриманого результату.

Повернутися на початок сторінки